“Ми повинні будувати «мир серед війни», у нас немає вибору. Маємо жити, щоб перемогти”, – Дмитро Лунін
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін про ситуацію в області після майже трьох місяців війни з росією. Про плани влади щодо відбудови зруйнованих ракетними обстрілами об’єктів, скільки ще переселенців може прийняти регіон та як зміцнюється обороноздатність Полтавщини.
Полтавщину вважають тиловою і спокійною областю. Наскільки це відповідає дійсності?
Справді, Полтавщину можна назвати спокійною, але відносно. Зважаючи на часті ракетні обстріли Кременчука ми в постійній бойовій готовності.. І в перші тижні війни бойові дії йшли на півночі області. Окупантів вдалося викинути. Тепер ворог зосередився на знищенні цивільної та промислової інфраструктури. Постійні удари по Кременчуцькій ТЕЦ – це цілеспрямований терор проти мирного населення, яке росіяни хочуть залишити без тепла та гарячої води на зиму. Ракетні обстріли по Кременчуцькому НПЗ – це удар не лише по обороноздатності країни, а й по кишенях українців. З нами ведуть тотальну війну, війну проти нашого народу, війну по всіх напрямках. Але в таких умовах живуть і багато інших областей України. Звісно, Полтавщину не можна порівнювати з Харківською чи Сумською областями, які нас прикривають. Але ми з усіх сил стараємося використати відносний спокій у нашому регіоні, щоб зміцнювати тил.
Бути міцним тилом можна лише, коли ти впевнений, що сам готовий до відсічі. Полтавщина готова до оборони?
У перші тижні війни найголовнішим було підготуватися до безпосередньої оборони області. На це були спрямовані всі зусилля обласної військової адміністрації. Ми зуміли в терміновому порядку забезпечити нашу 116-ту бригаду ТрО всім необхідним: від приміщень та авто до шанцевого інструменту. А найголовніше – у співпраці з великим бізнесом зібрали 33 млн грн і закупили зброю для ТрО, зокрема протитанкову. Продовжуємо працювати над матеріальним забезпеченням наших хлопців та дівчат. Нещодавно передали 10 електрогенераторів та продуктові пайки. Будемо й надалі допомагати. Наприклад, скоро ще передамо засоби звʼязку.
Все, що військова адміністрація може добути з необхідного військовим, ми передаємо на передову. Наприклад, дістали майже 12 тисяч одиниць медичних виробів – бандажі, турнікети, еластичні бинти тощо – і вони пішли на формування індивідуальних аптечок для бійців.
Як розвиваються добровольчі формування територіальних громад?
Ми працюємо над матеріальним забезпеченням добровольчих формувань територіальних громад. Уже передали 770 комплектів літньої форми для 17 ДФТГ і найближчим часом очікуємо ще 2000 комплектів.
Процес створення ДФТГ триває й надалі. Добровольці в тергромадах – це патріоти, люди, які готові зі зброєю в руках захищати свої домівки, рідні міста та села. Вони зараз задіяні на блокпостах та в допомозі правоохоронцям щодо підтримки громадського порядку. Проходять і бойову підготовку.
Так, зараз війна трохи відступила від кордонів області, але розслаблятися рано.
У Полтавській області завдано шкоди чималій кількості інфраструктурних об’єктів, переважно у Кременчуці. Це НПЗ та ТЕЦ. Які перспективи відновлення?
Внаслідок трьох масованих ракетних обстрілів, які війська рф завдали по нафтопереробному заводу у Кременчуці, його інфраструктура була знищена. Ступінь пошкоджень навряд чи дозволить відновити виробництво до кінця року. Всі люди залишаються на своїх робочих місцях, ніхто не звільнений. Я впевнений, що з людьми, які там працюють, буде все нормально, і вони отримуватимуть заробітну плату.
Це приватне підприємство, керівництво якого саме визначатиме шлях відбудови: чи це буде ремонт, чи реконструкція або нове будівництво з використанням нових технологій. Завдання держави – сприяти цьому.
Не менш складне питання – це відновлення роботи Кременчуцької ТЕЦ, яка також зазнала значних руйнувань. За попередніми підрахунками, відбудова зруйнованої теплоелектроцентралі у Кременчуці коштуватиме близько 500-800 млн грн. Це потрібно для забезпечення 180 тисяч мешканців теплом і гарячою водою наступного опалювального сезону. Кошти очікують отримати з місцевого, обласного та державного бюджетів, а також від приватних співвласників підприємства.
Окрім того, паралельно з відбудовою ТЕЦ вирішується питання і щодо будівництва двох котелень. Це дозволить диверсифікувати подачу тепла і бути менш залежними від однієї станції. Кошти очікуємо отримати в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
Які зараз фінансові показники в області? Як наповнюються бюджети області та громад? Чи сильно відчувається економічний спад?
Станом на 1 травня місцеві бюджети виконали показники на 103% – це 5 млрд 45 млн грн надходжень. На 665 млн грн більше ніж торік. Щодо обласного бюджету – 119% виконання. Це на 195 млн більше ніж минулого року.
Критичних ситуацій немає, бюджет навіть перевиконаний. Є деякі громади – Семенівська, Оболонська, Великобагачанська, Оржицька – де слабкі економічні показники.
Війна розірвала звичні економічні зв’язки між регіонами, і ми живемо в нових економічних реаліях. Наскільки вдалося області до них адаптуватися?
Ми активно відбудовуємо старі зв’язки та налагоджуємо нові. В Україні дуже адаптований до змін та проактивний бізнес, який перебудовується на ходу. А наше завдання – сприяти йому, що ми й робимо. Включаємо свої зв’язки по лінії Києва та горизонтально між обласними військовими адміністраціями. Я в постійному контакті з іншими начальниками адміністрацій. І ми дуже один одному допомагаємо розв’язувати найрізноманітніші питання.
Багато економічних сфер відновилися майже повністю. Наразі працюють близько 84% закладів громадського харчування, які призупиняли діяльність після 24 лютого. Серед сфери побутових послуг таких закладів запрацювало майже 86%, підприємств будівельної галузі – 60%, торгових точок із будматеріалами – 87%.
Сфера аграрного бізнесу постраждала через порушення логістики та перебоїв із пальним. Однак більшість із цих проблем наразі вирішені. Нині аграрії Полтавщини посіяли близько 1,29 мільйона гектарів сільськогосподарських культур. Це 92% від відведених в області площ.
Основним із бюджетоутворювальних комплексів у Полтавській області є нафтогазова сфера. Підприємства нафтогазовидобувної галузі продовжують працювати, здійснюють видобуток вуглеводнів, і від цих підприємств найбільше надходить податків до бюджету. Це дає змогу трішки стабільніше почуватися в поточних умовах, оскільки рентна плата в цьому разі навіть збільшилася в першому кварталі 2022 року у порівнянні з першим кварталом 2021-го.
Полтавська область прийняла понад 180 тисяч переселенців. Наскільки ми розуміємо, найперші їхні потреби забезпечені, але чи є довгостроковий план щодо переселенців?
Я вже неодноразово розповідав, що Полтавщина стала гуманітарним хабом для Харківщини та Сумщини. Понад 4 тисячі тонн гуманітарної допомоги роздано переселенцям на Полтавщині й відправлено до Сумщини й Харківщини. Ми працюємо безпосередньо з переселенцями, волонтерами та громадами. У нас за ініціативою Президента Володимира Зеленського було відкрито сортувальний цех, де збирають індивідуальні продуктові набори для Сумщини. Ці ж набори ми видаємо і переселенцям, які зареєстровані на Полтавщині. З 19 квітня вже роздано понад 130 тисяч пакунків у 58 громадах. І робота триває далі.
Переселенців в області розселяють централізовано. Однак дійсно треба визнати, що ми вже на межі, і у великих містах регіону місць немає. Однак є громади, які ще готові прийняти ВПО.
Щодо довгострокових планів, то вони складаються, але в контексті загальних державних стратегій. Тут треба зважати на загальну військово-політичну ситуацію в державі, яка зараз змінюється, не хочу зурочити, на на нашу користь. Знаю, що чимало жителів Харківської та Сумської областей хочуть уже повертатися додому. Але багато кому просто немає куди повертатися – їхні будинки зруйновані. І ми готові й надалі бути для них довготривалим прихистком. У нас добре розвинуті соціальна сфера, освіта й медицина. Вирішуватимемо питання з будівництвом постійного житла. Мова йде про зведення 100 тис. кв. м нового, а також викупу близько 500 квартир.
Яке місце Полтавська область буде займати в масштабному плані відбудови України?
Це питання вже відпрацьовується на подальшу перспективу. Відновлення країни потребуватиме робочих рук, зокрема, й на Полтавщині. Навколо цієї економічної, відновлюваної активності розвиватимемо соціальну інфраструктуру. Але, як я вже сказав, наразі чимало переселенців мріють повернутися додому, до своїх попередніх занять. І мають на це повне право. Однак, якщо це не вдається з тих чи інших причин, то Полтавщина готова подбати про них.
Полтавщина аграрна і промислова область. Наші пріоритети – це забезпечення країни їжею, продовольчими запасами, розвиток аграрної та нафтогазової сфер. Інфраструктура області готова, щоб працевлаштувати переселенців у промисловій і аграрній сферах. Ми вже представили Офісу Президента проєкт будівництва житлових комплексів для переселенців.
Загалом я переконаний, що вже зараз ми повинні будувати «мир серед війни», у нас немає вибору. Маємо жити, щоб перемогти.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
